Христос хоче царювати, народитися й зростати в серці та житті кожного християнина. В такий спосіб Він прагне перетворити кожного з нас – мене, тебе – на ще одного Христа. Це перетворення на Христа, плодом якого є єднання з Богом, врешті-решт охопить ціле наше життя.
Будь виноградною галузкою. Душею глибокого внутрішнього життя. І незабаром усвідомиш, що твої думки трансформуються під впливом притаманної духовному життю мудрості, яка спонукає тебе мислити Божими поняттями і дивитися на світ Божими очима. Духовне бачення світу запалить твоє слово, і навіть твоя емоційність набуде більшої плідності.
Твоє єднання з Христом має бути передусім внутрішнім. Адже твої думки, бажання та уподобання є найделікатнішою, найінтимнішою частиною твого існування, а також найшляхетнішою і найдорогоціннішою частиною твоєї самопожертви. Увесь твій внутрішній світ – живий сніп з колосся життя – саме його Господь просить від душ.
Якщо віддаватимеш Господу лише свої зовнішні вчинки, не посвятивши Йому найінтимнішого: твоїх бажань, твоєї любові, твоїх думок – ніколи не станеш духовною людиною.
Якщо мої слова відкрили тобі реальність Царства Божого, яке цілковито є внутрішнім – треба, щоб ти побачив ще одну реальність: Царство Небесне здобувається силою (Мт 11,12). Ти повинен пам’ятати, що шлях, який веде до цього внутрішнього царства, є шляхом умертвіння та очищення Не бійся ножа виноградаря: коли настане час обрізки, дозволь Йому зробити свою справу. А побачивши зрізані гілки й листя – радій, думаючи про майбутні плоди, які обіцяє ця обрізка твоєму апостольському служінню. Саме плоди, а не успіх. Успіх – це щось зовсім інше.
Серце є тим великим полем, де стинаються душі, що бажають справжнього та глибокого внутрішнього життя. Скільки зла і скільки величі сховано в ньому! Щойно ми кинемо виклик нашому серцю – негайно відкриємо, що Бог, природа і диявол є трьома одвічними учасниками щоденної духовної борні, яка вирує в ньому. Божі воїни здобувають перемогу та зазнають поразки саме в серці.
Той, хто звик пильнувати своє серце, знає, що більшість його поривів є або винятково природні, або сумішшю природного та благодатного. Він з болем і гіркотою усвідомлює, наскільки рідкісними є суто духовні пориви. Тому дотримання чистоти серця стає в такої людини невтомним спостереженням за своїми внутрішніми поривами. Якщо серце є полем битви, то наука чистоти серця навчає нас завжди бути вартовими на передовій.
Шлях чистоти серця не є легким, але тільки він веде людину до єдності з Богом. Жоден інший шлях – зазвичай, ні.
Сальвадор КАНАЛЬС
Внутрішнє життя. З книги "Роздуми про аскетику"